Лімфоми

Лімфоми – група злоякісних новоутворень, що вражають лімфатичну систему людини. Згідно гістологічної класифікації розрізняють 2 основні групи лімфом - хвороба Ходжкіна (по старій номенклатурі - лімфогранулематоз) і неходжкінські лімфоми (В- і Т-клітинні лімфоми). У структурі загальної онкозахворюваності лімфоми становлять близько 3,5% випадків.

На сьогодні чітко не визначені причини виникнення лімфом, проте відомо, що до можливих факторів ризику даного онкозахворювання можна віднести вік хворих (молодий і середній), стать (частіше хворіють чоловіки), спадковість, носійство вірусу Епштейн-Барра, ослаблений імунітет (вірусним або інфекційним процесом), вплив радіації і хімічних речовин на організм і ін.

До перших симптомів захворювання можна віднести збільшення лімфатичних вузлів різних груп (шийних, середостіння і ін). Потім може з'явитися загальна слабкість нічна профузна пітливість, періодичне підвищення температури тіла, шкірні короста, прогресуюча втрата ваги, порушення травлення (симптоми пухлинної інтоксикації).

Найбільш важливим в діагностиці лімфом є ​​проведення біопсії збільшених лімфовузлів з подальшим їх морфологічним дослідженням (гістологічне та, при необхідності, імуногістохімічне дослідження).

Проведення комп'ютерної томографії органів грудної та черевної порожнин, позитронно-емісійної томографії, дані лабораторних методів дослідження (загальний, біохімічний аналіз крові, загальний аналіз сечі, скринінг вірусних гепатитів), біопсія кісткового мозку (якщо недоступна позитронно-емісійна томографія) дозволять стадіювати хворобу, виробити правильну тактику лікування і уточнити прогноз захворювання.

Лікування злоякісних лімфом в нашому центрі планується мультидисциплінарної командою професіоналів в складі клінічного онколога, променевого терапевта і онкохірурга. При створенні програми лікування кожного хворого враховуються такі чинники: стадія захворювання, наявність факторів ризику (великий обсяг пухлинної маси, вік більше 50 років, підвищення ШОЕ, залучення в пухлинний процес більш 4-х зон з лімфовузлами), загальний стан і супутні захворювання пацієнта.

До основних методів лікування злоякісних лімфом відносять хіміотерапію, променеву і таргетну терапію, а точніше їх комбіноване (одночасне або послідовне) застосування.

Ефективність лікування і прогноз захворювання залежать від своєчасного діагностування, уточнення морфологічного типу і правильного стадіювання лімфоми, а також від призначення найбільш адекватної терапії з урахуванням індивідуальних особливостей кожного випадку захворювання.