Рак щитоподібної залози

Рак щитоподібної залози - найпоширеніша пухлина органів ендокринної системи.

Фактори ризику розвитку раку щитоподібної залози:

• опромінення (радіація);
• гормональні порушення;
• доброякісні утворення щитоподібної залози;
• спадковість.

Найбільш часті симптоми раку щитоподібної залози

Ранні симптоми, що дозволяють запідозрити рак щитоподібної залози:

• наявність вузлового утворення в області щитоподібної залози;
• осиплість голосу;
• почуття здавлення в області шиї;
• ускладнене дихання;
• ускладнене ковтання.

Якщо Вас турбує один або декілька з перерахованих вище симптомів, Вам необхідно звернутися до кваліфікованого онколога, який призначить обстеження і встановить правильний діагноз.

Діагностика

Всі відомі на сьогодні методи діагностики спрямовані на встановлення і підтвердження / виключення діагнозу, уточнення типу пухлини (гістологія) і ступеня поширення захворювання (стадія).

Основні методи діагностики:

• пальпація щитоподібної залози;
• ультразвукове дослідження щитоподібної залози (УЗД);
• біопсія вузла під контролем УЗД;
• комп'ютерна томографія (КТ) органів грудної, черевної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням. За допомогою спеціальної рентгенівської техніки і застосування контрастного препарату (Тріомбраст) виконуються знімки організму в різних проекціях. Дане дослідження дозволяє визначити наявність або відсутність новоутворення і уточнити поширеність процесу;
• загальний, біохімічний (АЛТ, АСТ, білірубін загальний / прямий, креатинін, ЛДГ, сечовина, загальний білок) аналізи крові, коагулограма, загальний аналіз сечі;
• при плануванні хірургічного лікування обов'язкові аналізи крові на гепатит В, С, а також реакція Вассермана (проба на сифіліс);
• визначення гормонів щитоподібної залози (ТТГ, Т3, Т4, ТГ, кальцитонін);
• група крові, резус-фактор;
• УЗД серця (Ехо-кардіоскопія);
• електрокардіограма.

Лікування

При підтвердженому діагнозі «рак щитоподібної залози» необхідно розглядати випадок захворювання мультидисциплінарною командою в складі онколога, онкохірурга і променевого терапевта. Вибір тактики лікування залежить від діагностованої стадії пухлини. Крім того, враховуються вік пацієнта, загальний стан, супутні захворювання.

Основні методи лікування раку щитоподібної залози:

• хірургічний;
  
  • тиреоідектомія (видалення щитоподібної залози);
• гормонотерапія;
• променева терапія радіоактивним йодом;
• комбіноване лікування передбачає використання декількох різних методів впливів на пухлину: хірургічне лікування + променева терапія.