Рак молочної залози

Рак молочної залози – найбільш часте злоякісне захворювання серед жінок у всьому світі. Щорічно реєструють 1,7 мільйона нових випадків раку молочної залози, понад 522 тисяч жінок гинуть від цього захворювання. У США показник захворюваності на рак молочної залози становить 300 тисяч, в Європі – 458 тисяч випадків. В Україні захворюваність на рак молочної залози займає 1-е місце серед всіх злоякісних пухлин, що виявляються у жінок. У 2016 році в Україні зафіксовано 137 987 пацієнток, які перебувають на обліку в онколога з приводу раку молочної залози.

Люди з діагнозом рак молочної залози можуть отримувати найсучаснішу допомогу у рамках клінічних досліджень на базі медичного центра Oncolife.

Фактори ризику розвитку раку молочної залози:

• спадковість, наявність раку молочної залози у найближчих родичів;
• генетичні мутації (BRCA 1, BRCA 2);
• наявність доброякісних захворювань молочної залози;
• ранній початок (до 12 років) менструального циклу і пізня менопауза (після 55 років);
• пізні перші пологи або відсутність пологів;
• відсутність або пізній початок статевого життя;
• нерегулярне статеве життя;
• замісна гормонотерапія естрогенами в постменопаузальному періоді;
• тривале прийняття гормональних контрацептивів;
• перенесений рак молочної залози або інший рак;
• паління. Сигаретний дим містить безліч хімічних сполук, які викликають рак, одне з таких речовин - бензол, токсичну і канцерогенну речовину, одна з причин появи і розмноження ракових клітин;
• вживання алкоголю;
• ожиріння, цукровий діабет;
• гіпотиреоз;
• пухлини матки, кісти, пухлини яєчників;
• іонізуюча радіація;
• недостатня фізична активність.

Найбільш часті симптоми раку молочної залози:

На жаль, на ранніх стадіях захворювання може протікати безсимптомно. Пухлина може бути дуже мала для появи якихось відчуттів у жінки, в таких випадках найчастіше пухлина є випадковою знахідкою під час профілактичного обстеження.

В інших випадках перша ознака раку молочної залози – це поява ущільнення в грудях, які жінка або лікар виявили при пальпації молочних залоз.

Симптоми, що дозволяють запідозрити рак молочної залози:

• зміна шкіри або втягнення шкіри молочної залози;
• виразка, зміна кольору соска або молочної залози;
• потовщення соска або шкіри грудей;
• виділення із соска, крім грудного молока;
• біль у соску або втягнення соска;
• зменшення однієї з молочних залоз у розмірі;
• поява пухлини (збільшених лімфовузлів) в пахвовій області.

Наявність перерахованих вище симптомів також може бути ознаками менш серйозних станів, які не є злоякісними (інфекція або кіста). Важливо, щоб будь-які зміни молочної залози були перевірені лікарем негайно.

Якщо Вас турбує один або декілька з перерахованих вище симптомів, Вам необхідно звернутися до кваліфікованого онколога, який призначить обстеження і встановить правильний діагноз.

Діагностика

Всі відомі на сьогодні методи діагностики спрямовані на встановлення і підтвердження / виключення діагнозу, уточнення типу пухлини (гістологія) і ступеня поширення захворювання (стадія).

Основні методи діагностики:

• пальпація молочних залоз і лімфатичних вузлів;
• УЗД молочних залоз і лімфатичних вузлів;
• мамографія (починаючи з 35 років);
• біопсія пухлини з наступним гістологічним і імуногістохімічним дослідженням;
• цитологічне дослідження секрету молочних залоз (в разі наявності виділень з соска);
• рентгенологічне дослідження органів грудної клітини;
• УЗД органів черевної порожнини і таза;
• комп'ютерна томографія (КТ) органів грудної, черевної порожнини з внутрішньовенним контрастуванням. За допомогою спеціальної рентгенівської техніки і застосування контрастного препарату (Тріомбраст) виконуються знімки організму в різних проєкціях. Дане дослідження дозволяє визначити наявність або відсутність пухлини, а також уточнити поширеність процесу;
• визначення наявності мутацій BRCA1 або BRCA;
• загальний, біохімічний (АЛТ, АСТ, білірубін загальний / прямий, креатинін, ЛДГ, сечовина, загальний білок) аналізи крові, коагулограма, загальний аналіз сечі;
• при плануванні хірургічного лікування обов'язкові аналізи крові на гепатит В, С, а також реакція Вассермана (проба на сифіліс);
• група крові, резус-фактор;
• УЗД серця (Ехо-кардіоскопія);
• електрокардіограма;
• фіброезофагогастроскопія.

Лікування

При підтвердженому діагнозі «рак молочної залози» необхідно розглянути випадок захворювання мультидисциплінарною командою в складі онколога, онкохірурга і променевого терапевта. Вибір тактики лікування залежить від діагностованої стадії пухлини. Крім того, враховуються вік пацієнта, загальний стан, супутні захворювання.

Основні методи лікування раку молочної залози

• хірургічний. Обсяг і вид операції залежать від розташування пухлини в молочній залозі, її розмірів, форми росту пухлини й стадії захворювання;
  
  • на ранніх стадіях при розташуванні пухлини в зовнішніх відділах молочної залози можливе виконання органозберігаючих операцій (видалення частини молочної залози);
  • при великому розмірі пухлини, наявності декількох пухлинних вогнищ, виявленні в краях резекції пухлинних клітин проводиться повне видалення молочної залози (мастектомія);
  • мастектомія може виконуватися без або з реконструкцією молочної залози (встановлення імпланта замість видаленої молочної залози).
  • профілактична двостороння мастектомія і реконструкція може бути запропонована жінкам з дуже високим ризиком (наявність мутації BRCA1 або BRCA2);

при виконанні радикального хірургічного лікування (повного видалення пухлини) молочної залози обов'язково виконується видалення лімфатичних вузлів (лімфодисекція) можливих зон метастазування;

• хімієтерапевтичний. При проведенні хімієтерапії пацієнтові вводять протипухлинні препарати, що володіють руйнівною і гальмуючою дією на ракові клітини;
  
  • передопераційна хімієтерапія (неоад'ювантна). Проводиться з метою зменшення розміру пухлини, щоб її можна було легше видалити.
  • післяопераційна хімієтерапія (ад'ювантна). Проводиться з метою профілактики рецидиву (повторної появи) пухлини;
  • симптоматична хімієтерапія (паліативна). Проводиться при поширеному раку молочної залози з метою зменшення розмірів пухлини, уповільнення її зростання або полегшення симптомів;
• променева терапія проводиться після органозберігаючих операцій, повного видалення молочної залози і як самостійний метод лікування. Зона опромінення може містити грудну стінку і лімфовузли. У разі неможливості проведення іншого типу лікування променева терапія може проводитися з метою зменшення розмірів пухлини й для полегшення симптомів;
• гормональна терапія проводиться всім пацієнтам при наявності гормончутливого раку молочної залози незалежно від проведення іншого лікування;
• таргетна терапія - метод, який спричиняє руйнування пухлини шляхом впливу на рецептори пухлинних клітин. Проводиться при всіх стадіях раку молочної залози, найчастіше застосовують трастузумаб (герцептин), пертузумаб, бевацизумаб (авастин), панітумумаб (векбітікс), цетуксимаб (Ербітукс), веліпаріб;
• комбіноване лікування передбачає використання декількох різних методів впливів на пухлину. Хірургічне лікування + хімієтерапія, хірургічне лікування + променева терапія;
• участь у клінічних дослідженнях.