Каджоян Артем Валерійович

Карантин закінчиться... - боротьба з онкологією триває!

Сьогодні людство зіткнулося з невивченою хворобою, а саме COVID-19 - коронавірусом. З кожним днем все більше і більше людей піддаються зараженню. Так у світі, станом на 23 квітня 2020 р., коронавірус був підтверджений у 2 638 024 осіб. Всього у світі від 19 померли 184235 осіб, а видужали 721734 людини.
Серед країн світу за кількістю виявлених випадків лідирують США з 849092 зареєстрованих хворих. На другому місці Іспанія – 208 389, Італія – 187 327, Франція – 159 877, Німеччина – 150 648 і Великобританія-133495 випадків COVID-19. В Україні на 23 квітня зареєстровано 7 170 випадків з них 187 смертей, тобто смертність у відсотковому співвідношенні становить - 2,6%.
Весь світ у пошуках вакцини від цієї хвороби. У багатьох країнах, в тому числі й в Україні, ініційовані клінічні дослідження щодо створення противірусного препарату, який допоможе знизити загрозу летальних випадків. На даному етапі важливо розуміння проблеми. Тому, що ефективні методи лікування перебувають тільки в стадії розробки, кращий спосіб запобігти захворюванню - уникнути контакту з вірусом. Запобіжні заходи для запобігання інфікування COVID-19 такі ж, як і при інших інфекційних захворюваннях дихальних шляхів, таких, наприклад, як грип. Це всім відомий ряд заходів з самоізоляції, гігієни, правилах поведінки в громадських місцях і на роботі.

Вірус SARS-CoV-2 має високу контагіозність. Особливому ризику схильні перш за все літні люди, при цьому рівень смертності зростає в геометричній прогресії приблизно з 65 років.
Майже у всіх людей, які заразилися коронавірусною інфекцією ще до зараження SARS-CoV-2 були які-небудь хронічні захворювання. Ризик смерті від коронавірусу підвищують, зокрема, патології серця і судин, цукровий діабет, хронічні захворювання легенів, гіпертонія, ожиріння і онкологічні захворювання.
Варто звернути увагу також і на те, що погана екологія (викиди заводів, автомобілів), незбалансоване і з великою кількістю шкідливих добавок харчування, зниження якості питної води, мінімальна фізична активність, все це так чи інакше впливає на стан нашого організму і наш імунітет.

Сьогодні багато уваги приділяється категорії людей, які знаходяться в зоні ризику. Опубліковано чимало статей про те, що люди з «онкологією» схильні до зараження коронавірусом мало не в першу чергу. Співробітники медичного центру Онколайф щодня стикаються з цією інформацією як в реальному житті шляхом спілкування з пацієнтами, так і на онлайн-просторах міжнародних медичних спільнот. Так, дійсно, люди зі злоякісним захворюванням мають більшу ймовірність контамінації COVID-19, ніж середньостатистичний молодий чоловік. Це пояснюється тим, що такі пацієнти мають схильність до зниження імунітету, особливо в разі проходження хіміотерапевтичного лікування, не кажучи вже про супутні захворювання (бронхіти, серцева недостатність, цукровий діабет і т.д.), які так само знижують захисні сили організму людини. Крім того, не можна забувати, що онкологічні захворювання розвиваються переважно в осіб похилого та старечого віку, а, як відомо, люди старше 60 років самі по собі вже знаходяться в підвищеній «зоні ураження» вірусу, а саме підвищеної захворюваності та смертності.

Що ж виходить? Пацієнтам, наприклад, з раком легені, у віці 70 років, з хронічним бронхітом не можна не те що отримувати лікування онкологічного захворювання, а взагалі виходити з дому? Це не так! Адже для більшості онкохворих відстрочка на невизначений термін початку протипухлинного лікування може мати набагато серйозніші наслідки у вигляді локального рецидиву або швидкого метастазування пухлини, і, як наслідок, в рази перевищується ризик смерті від онкозахворювання, ніж в результаті зараження COVID-19 або пов'язаних з ним ускладнень. Наприклад, згідно зі статистичними даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), в 2018 році за 3 місяці у світі було зареєстровано понад 450 000 нових випадків онкозахворювань, і відповідно 246000 смертей. Тобто, більш як 50% відсотків людей з діагнозом рак, вмирають, всупереч лікуванню?

Таким чином, в разі онкозахворювань показники як захворюваності, так і смертності перевищують такі при COVID-19 в десятки разів.
Як тоді слід діяти онкологу? При лікуванні злоякісної патології йому слід керуватися двома основними принципами: бажанням пацієнта отримувати лікування і співвідношенням ризик/користь. Якщо з першим принципом ніяких труднощів не виникає: або «так", або "ні, я не хочу лікуватися" ; то з другим-поспішати не можна!

Що мається на увазі під співвідношенням ризик / користь?

У людини з онкологічним захворюванням час для прийняття рішення - лікуватися чи ні, обмежена. Коли ми говоримо про користь проведення протипухлинного лікування варто пам'ятати, що правильно діагностоване онкозахворювання і його лікування на ранніх стадіях уможливлює повне видалення пухлини, що, своєю чергою, значно збільшує шанси на одужання. Своєчасно розпочате лікування на пізніх стадіях дозволяє істотно поліпшити якість життя онкопацієнта і досягти тривалої ремісії захворювання (періоду без активних ознак онкопроцесу).

Серед ризиків для людини з онкозахворюванням, який отримує або планує протипухлинне лікування під час пандемії COVID-19 можна відзначити наступні:

Супутня патологія і наслідки її медикаментозного лікування, які можуть негативно впливати на імунну систему організму (гострі і хронічні запальні захворювання, аутоімунні процеси, що вимагають гормонотерапії, цукровий діабет, ожиріння, серцево-судинні захворювання), таким чином піддаючи організм різного роду інфекцій.
Імовірність захворіти COVID-19, в наслідок зниження імунітету на тлі проведеної хіміотерапії.
Імовірність захворіти COVID-19, в наслідок зниження імунітету в післяопераційному періоді.
Імовірність захворіти COVID-19, в наслідок контакту з інфікованими вірусом людьми в громадському транспорті, клініці та т. д.

У будь-якому випадку, рішення починати протипухлинне лікування або тимчасово перервати його, коли воно вже було ініційовано, приймається індивідуально в кожному випадку спільно з самим пацієнтом після проведення консиліуму мультидисциплінарною командою.

Нижче наведені ситуації, які вимагають тимчасового припинення лікування онкопацієнтів:

Високий ризик інфікування в громадському транспорті, в багатопрофільній лікарні через перетин потоків онкопацієнтів з хворими людьми COVID - 19 за умови наявності в онкохворого ряду факторів ризику (патології серця і судин, цукрового діабету, хронічних захворювань легенів, гіпертонії, ожиріння, віку старше 70 років і т. д.)
Виражена імуносупресія (лейкоцитопенія, нейтропенія 2-4 ступеня тяжкості), яка вимагає прийняття антибіотиків і обов'язкового призначення препаратів, що стимулюють утворення імунних клітин (стимуляторів росту гранулоцитів). В цьому випадку перенесення початку наступного курсу протипухлинного лікування цілком виправданий, тому, що продовження терапії може привести до тяжких інфекцій (сепсис) і навіть до летального результату.
Побічні ефекти 3-4 ступеня тяжкості (діарея, блювання, підвищення печінкових ферментів, порушення функції органів і систем) виникли в ході лікування, які вимагають симптоматичної терапії та консультації суміжних фахівців перед продовженням хіміотерапії.
У онкохворих з 1-ю стадією хвороби, коли ризик продовження хвороби через відмову від післяопераційної хіміо-або гормонотерапії менше ризику інфікування SARS - CoV-2 і важких наслідків, пов'язаних з ним.
Підтвердження захворювання коронавірусом.
Декомпенсація супутніх хвороб.
Бажання пацієнта перенести лікування

Коли онкологи рекомендують почати або продовжити протипухлинну терапію?

Онкозахворювання в осіб молодше 60 років і за умови відсутності кількох інших факторів ризику інфікування COVID-19.
Нелікований запущений пухлинний процес (3-4 стадія захворювання), з метою якомога швидше на нього впливати, запобігаючи тим самим різке прогресування пухлини й погіршення якості життя пацієнта.
Після проведеної радикальної операції у пацієнтів з 2 і 3-Ю стадіями хвороби слід протягом 3-4 тижнів розпочати післяопераційну хіміотерапію з метою запобігти віддаленому метастазуванню пухлинного процесу.
У пацієнтів із загрозливими для життя станами, викликаними пухлинним процесом (перекриття просвіту бронха, стравоходу, вихідного отвору шлунка, синдром здавлення верхньої порожнистої вени, кишкова непрохідність і т.д.).
Більшості онкохворих, яким показано проведення променевої терапії (при дотриманні загальних правил безпеки в умовах пандемії і карантину променева терапія не чинить вираженої імуносупресивної дії).

Таким чином, співвідношення ризик / користь-це свого роду баланс між тим, що потрібно лікувати в першу чергу, і тим що «може почекати» в умовах загального карантину через COVID-19. З таким вибором доктор-онколог стикається кожен день, кидаючи виклик не тільки онкопатології, а й коронавірусу.

Тому, розуміючи свою відповідальність, ми залишаємося на місцях і робимо все можливе для допомоги онкохворим.